Прикметник як частина мови

 Прикметник.Розряди прикметників
Прикметник називає ознаку предмета (новий, зелений, вербовий, сестрин) і відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?
За значенням прикметники поділяють на три розряди: якісні, відносні і присвійні.
Якісні —
називають ознаку предмета, яка може проявлятися в більшій або меншій мірі (мають ступені порівняння, відповідають на питання який? яка? яке? які?): зелений — зеленіший; високий — вищий, дуже високий; теплий — тепліший, трохи теплий;
Відносні —
вказують на відношення до іншого предмета, обставини, дії (утворюються від іменників, рідко — від дієслів та прислівників, відповідають на питання який? яка? яке? які?): дерев’яний — з дерева, книжковий — для книжок, вчорашній — який стався вчора, розділовий — який розділяє;
Присвійні—
вказують на належність предмета якійсь особі або тварині (утворюються від назв осіб, рідко — від назв тварин, відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?): ба́тьків, зятева, сестрин, лисячий.



Комментарии

Отправить комментарий

Популярные сообщения из этого блога

Числівник як частина мови

Изображение
Тема:Числівник.Види числівників Числівник  – це самостійна змінна частина мови, що позначає: абстрактне число; кількість однорідних предметів; кількість частин від цілого; місце предмета в ряду однорідних при лічбі; відповідає на питання скільки? котрий? котра? котре? Наприклад:  один, п’ять, декілька, дві третіх, двадцятий. Система числівників  базується на: десяти назвах чисел першого десятка:  один, два, три, чотири, п ’ ять, шість, сім, вісім, дев ’ ять, десять; шести числових назвах:  нуль, сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд . Виняток  становить лише невелика група неозначено-кількісних числівників, які утворюються від інших коренів, н-д.:  мало, багато, кілька, стонадцять  тощо.
Далее...

Тема:Наголос в українській мові

Изображение
Не всі слова в українській мові мають наголос.  Не мають наголосу  односкладові службові слова. Наголос в українській мові  вільний , бо він не закріплений за якимось постійним місцем у словах. В одних словах він падає на перший склад, в інших — на другий, третій або четвертий.  Іменники : у множині наголошується останній склад ( квиткИ, листкИ );  середнього роду  з   –ання  мають наголос на суфіксі ( завдАння, навчАння,запитАння, видАння, читАння, пізнАння );   жіночого роду із суфіксом   -к(а)   у множині наголошується закінчення слова: ( ВказІвка — вказівкИ, вчИтелька — вчителькИ) ; на останній склад наголошуємо слова на позначення мір довжини наголошуються на останьому складі ( мілімЕтр, сантимЕтр, кіломЕтр );  абстрактні іменники з суфіксом   -ин(а) , мають наголос на останньому складі: ( величинА, новинА) ; з префіксами   ви-, від-, на-, за-, над-, об-, пере-, під-, по-, при-, роз -, мають наголос на префіксах....
Далее...